Синдром самозванця: що це і чому він заважає досягнути успіху.

        Професійні успіхи не тішать, похвала від керівництва не викликає почуття гордості за себе, а часом, і взагалі здається, що ви займаєте чуже місце і незрозуміло, за що отримуєте зарплатню? Якщо такі думки вам знайомі, то ви маєте синдром самозванця. Не хвилюйтеся, ви в цьому не самотні. За статистикою синдром самозванця не дає спокійно жити близько 70% успішних людей і, що найцікавіше, – страждають ним справжні професіонали своєї справи.

Що це за синдром і чому він стоїть на шляху до досягнення вами успіху?

Синдром самозванця – це навмисне применшення своїх успіхів. Людина з цим синдромом впевнена, що вона не заслуговує визнання, досягнення не мають нічого спільного з її інтелектуальними здібностями чи навичками, а всі її перемоги – випадкові.

Трохи теорії.

Уперше про синдром самозванця згадали у 70-х роках минулого століття. Про нього заговорили психологині Поліна Кленс та Сюзанна Аймс. Вони помітили, що люди, які досягли чималих висот, не можуть їх визнати і перебувають у постійному страху бути викритим як «самозванці». Попри будь-які докази, пацієнти були переконані, що вони шахраї, які займають чуже місце або присвоюють чужі нагороди. Частина дослідників переконана, що більше до синдрому самозванця схильні жінки: вони частіше вважають, що отримали посаду через свою зовнішність чи інші якості, а не завдяки наполегливій праці. Проте більша частина сучасних вчених з цим не погоджується і стверджує, що від синдрому самозванця однаково страждають як жінки, так і чоловіки. Хоч і синдром самозванця серйозно ускладнює життя, він не належить до психічних розладів. Більшість людей применшують свої успіхи лише деякий час, але є й ті, які існують разом із синдромом самозванця все життя.

Причини та наслідки синдрому самозванця.

Синдром самозванця часто виникає у перфекціоністів, які звикли кожну справу, за яку беруться, доводити до ідеалу. Тож якщо кінцевий результат не подобається, попри те, що отримано схвалення керівництва, – перфекціоніст вважає себе шахраєм. Також синдром самозванця часто існує поруч з комплексом відмінника: така людина чекає оцінки кожного свого кроку та постійно порівнює себе з іншими колегами, вважаючи їх кращими. Найперше від синдрому самозванця страждає ваша впевненість у собі. Коли рівень самовпевненості падає, ви боїтеся висловлювати власні ідеї, відстоювати свою точку зору, спілкуватися з клієнтами тощо. Все це негативно відбивається на роботі й з часом кар’єрний зріст чи надбавку до зарплатні може отримати ваш колега, а не ви, як планувалось раніше. У задавнених випадках синдром самозванця може призвести до професійного вигорання або, навіть, депресії.

Як позбутися синдрому самозванця?

1. Приймайте похвалу. Не шукайте таємного змісту у похвалі від керівництва чи колег. Прийміть ці слова як істину та дякуйте за визнання вашої праці.
2. Ведіть щоденник. Коли ви занотовуєте свої невдачі та успіхи, то легше їх потім усвідомити у ретроспективі. Ви зрозумієте, що проєкт став успішним не тому, що вам пощастило, а через те, що ви наполегливо працювали, помилялися та робили правильні висновки.
3. Не помиляється лише той, хто нічого не робить. Усвідомте, що немає ідеальних фахівців, які знають все про все і ніколи не помиляються. Тому не сприймайте свої невдачі як крах.
4. Цікавтеся думкою інших. Запитайте у тих, кому довіряєте, чи подобається їм ваша праця. Або хоча б постарайтеся подивитися на неї зі сторони, як незацікавлений об’єктивний критик.
5. Зверніться за допомогою. Якщо ви ніяк не можете подолати синдром самозванця і ці тривожні думки про свою неповноцінність заважають вам жити – зверніться за допомогою до фахівця. Психолог зможе знайти корінь вашої проблеми та швидше її позбутися.

Якщо у вас виникли думки стосовно питань, затронутих в даній статті, або вам необхідна допомога, зверніться до спеціалістів Вовчанської районної філії Харківського обласного центру зайнятості за тел.: (068)196-45-15, (05741) 44996, 42380.