Туристичні магніти Старосалтівської громади
25.05.2021 року на ХI сесію Старосалтівської селищної ради VIII скликання завітав Ростислав Касьяненко, український журналіст та медіаменеджер, засновник та виконавчий директор Міжнародних премій «Золотий PROпелер» (2002-2008) та PROpeller Digital (2009-2014), голова Оргкомітету YALTA Digital Forum (2011-2013), член Експертної Ради і Журі низки фестивалів та премій маркетингових сервісів, шеф-редактор мультирегіональної медіагрупи "Дозори" (2006 - дотепер), голова ГС «Сільська Варта», та перед початком сесії повідомив присутніх про те що у грудні 2020 року вже новим складом Старосалтівської селищної ради було затверджено «Програму розвитку туризму на території Старосалтівської ОТГ на 2021-2023 роки». Абсолютно достойний документ, яким наголошується, зокрема, наступне. Основними завданнями Програми є: а) забезпечення сталого розвитку туристичної галузі у громаді; б) підвищення рівня життя її мешканців та створення додаткових робочих місць; в) популяризація історії та культури краю. Втім, останній пункт програмою не деталізовано.
Проте загальновідомо, що Салтів— як Верхній, так і Старий (зокрема, Нетайлівський археологічний комплекс) є прабатьківщиною салтово-маяцької культури (датується приблизно 700—1000 роками н. е.). Це — археологічна культура залізної доби, що виникла у народів Хозарського каганату переважно в лісостепу й степу Надозів'я, Подоння, Волго-Донського межиріччя, у Передкавказзі під час їхпереходу від кочового способу життя до осілого. Назву має від могильника,відкритого в 1900 році поблизу села Верхній Салтів, де виявлено також залишки великого(понад 120 га) міста VIII-X сторіччя з кам'яною цитаделлю і посадом. У широкому сенсі Салтівську культуру прийнято визначати як «державну культуру Хозарського каганату». Остаточне оформлення концепція отримала в роботах С. А. Плетньової, ставши загальноприйнятою та широко використовується у світовій науковій літературі.
Таким чином, Салтівська культура не є фішкою Верхнього та Старого Салтова, чи навіть Харкова, якому належить найбільший мікрорайон в Україні (близько 700 тис. мешканців), названий на честь Салтівського напрямку Салтівкою. Це є регіональний бренд Слобожанщини, що міг би, при докладанні певних державницьких зусиль, стати національним, — вважає голова ГС «Сільська Варта» Ростислав Касьяненко.
За його словами, абсолютно зрозуміло, що археологічний напрямок, зокрема салтівська культура мала би знайти своє відображення як у Стратегії, так і в програмі розвитку туризму в Старосалтівській ОТГ.
«Зокрема, як і обговорювалося на сесії у вересні 2020 року, доцільно поставити питання про створення на території громади Музею Салтівської культури, який би став одним із головних туристичних якорів Старосалтівської ОТГ, — каже Р.Касьяненко. — Саме з цією пропозицією громадська спілка «Сільська Варта» разом з групою однодумців сьогодні звернулася до депутатського корпусу, який підтримав таку ідею. До речі, питання щодо приміщення музею (яке вже обговорювалося у вересні 2020 року) можна вирішити просто: виділення для цього будівлі старої школи.
«Другий напрямок, а точніше, інший туристичний магніт, якій мав би притягувати гостей до Старого Салтова — постать козацького отамана Кіндрата Булавіна, батько якого служив рейтаром у Салтівській фортеці. Як вдалося встановити харківському досліднику Андрію Парамонову, лідер козацького повстання проти Московського царя Кіндрат Булавін народився саме у Салтові (це – доведений факт). Масштаби цієї особистості, у сучасній історіографії не поступаються Степану Разіну або Ємельяну Пугачову. Проведення конкурсу на виготовлення ескізу пам'ятника відомому отаману вже у цьому році може були також одним із напрямків, який потрібно долучити до Стратегії і Програми розвитку туризму у Старосалтівській громаді», — резюмував голова ГС «Сільська Варта» Ростислав Касьяненко.