Пам’ятка для населення щодо утримання колодязів

Джерелом питної води являються підземні та поверхневі води. При цьому артезіанські води більш захищені від забруднення та стороннього втручання і потребують менших витрат на доведення їх до стандартних вимог щодо якості та безпечності.

У Чугуївському районі значна кількість населення, переважно в сільській місцевості використовує саме підземні води з обладнанням для їх підйому відповідних споруд, тобто шахтні та трубчасті колодязі (свердловини). Такі підземні води є незахищеними від забруднення, вони пов’язані з поверхнею землі, з її станом.

Вимоги до влаштування водозабірних споруд у вигляді колодязів різного типу включені як додатки до Державних санітарних правил та норм (ДСанПіН) 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Одним з основних правил влаштування та подальшої експлуатації колодязів є їх ізоляція від проникнення поверхневого стоку (дощових та талих вод).

Наземна частина колодязя (оголовок), призначена для захисту шахти від забруднення та спостереження за водозабором, обладнується  не менш як на 0,8 м вище поверхні землі, яка закривається кришкою. Зверху оголовка влаштовується дашок, навіс або оголовок вміщують у будку.

Основні вимоги для захисту колодязя від забруднення поверхневими стоками:

- влаштування перехоплюючих канав, які відводять стоки від колодязів;

- навколо колодязя робиться «замок» з гарно замішаної та пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку (глибиною 2 м і шириною 1 м) або бетонується (асфальтується) майданчик радіусом не менше 2 м на основі з щебеню, товщиною 15-20 см та з ухилом від колодязя. Навколо колодязя, розміщеного у водопроникаючих ґрунтах (піски, піщано-гравійні, піщано-галькові) з невеликим (2 м)  покриттям супіску, суглинків, необхідно цементувати майданчик радіусом не менше ніж 2 м та з ухилом від колодязя;

- для підйому води з колодязя застосовуються насоси, у разі неможливості – обладнується коловоротом або міцно прикріпленим «журавлем» з відром для загального користування;

- біля колодязя слід влаштувати підставку для відра;

- споруда повинна мати огорожу радіусом не менше 2 м з хвірткою та стежкою із твердим покриттям (від хвіртки до колодязя).

Вимоги до утримання колодязів:

– територія поблизу колодязя повинна утримуватись в чистоті, вода відводитись;

– не дозволяється підйом води відрами, які приносяться населенням, черпати воду з громадського відра принесеними з дому ковшами, тобто повинно бути відро загального користування;

– не рідше одного разу на рік повинна проводитись чистка колодязя. Чистка проводиться коштом того органу, на балансі якого перебуває колодязь;

– після кожного ремонту і чистки повинна проводитись дезінфекція;

– необхідно проводити регулярне очищення не менше 2-х разів на рік (весною та восени), а також за результатами лабораторних досліджень;

– колодязі з непридатною для пиття водою, а також ті, які не використовуються населенням для поливу або пожежних потреб, повинні бути ліквідовані.

Трубчастий колодязь за своєю будовою є свердловиною, яка обладнана водяним фільтром, водопіднімальною трубою і насосом. Їх використовують, якщо глибина залягання водоносного шару перевищує 9 м. Такий колодязь є більш захищеним, ніж шахтний. Підйом води з трубчастого колодязя здійснюється за допомогою ручного або електричного насоса. В останні роки в шахтних колодязях насоси для підйому води теж не виняток.

За умови виконання всіх вказаних пропозицій вирішуються одразу два питання: захист підземних вод від забруднення та  можливість отримувати доброякісну та безпечну питну воду. Вимоги до якості та безпечності підземних вод, що підіймаються на поверхню за допомогою споруд у вигляді колодязів,  регламентують вказані вище Державні санітарні правила та норми.