Імунізація
Імунізація
Інфекційні хвороби небезпечні своїми ускладненнями, що можуть призвести до інвалідності, а деякі — навіть до смерті. Інфекційні хвороби, від яких (або від тяжких ускладнень яких) можна захиститися за допомогою імунізації, передаються від інфікованої особи до здорової, як правило, повітряно-крапельним шляхом.
Імунізація (за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я) — це процес, завдяки якому людина набуває імунітет, або стає несприйнятливою до інфекційної хвороби, і який зазвичай здійснюється шляхом введення вакцини.
До інфекцій, яким можна запобігти щепленнями, належать: кашлюк, дифтерія, правець, поліомієліт, кір, епідемічний паротит, краснуха, гепатит B, гемофільна інфекція, пневмококова інфекція, менінгококова інфекція, ротавірусна інфекція, вітряна віспа, гепатит A, папіломавірусна інфекція та інші.
Вакцини стимулюють власну імунну систему організму до захисту людини від відповідної інфекції або хвороби.
Вакцинація має на меті захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу та появі ускладнень від неї.
Дитина, яка не отримала щеплення проти тих чи інших інфекцій, наражається на великий ризик захворіти, особливо якщо таких дітей стає з року в рік більше.
Застосування вакцин знижує вірогідність поширення відповідних інфекцій у сотні разів. На сьогоднішній день альтернатив вакцинації з метою профілактики захворювання на відповідні інфекції немає.
Ризик поширення захворювань серед дітей, які не отримали щеплення, значно вищий, ніж у захищених шляхом вакцинації.
Досягнення вакцинації
Щороку завдяки щепленням у світі вдається зберегти 2,5 млн дитячих життів. Ось кілька фактів про досягнення вакцинації:
- завдяки вакцинації людство перемогло натуральну віспу;
- захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, ще трохи й людство назавжди знищить цю страшну хворобу;
- знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, захворюваність менінгітами, раком печінки;
- глобальна смертність від кору знизилася на 75%;
- знизилася щорічна смертність від правця новонароджених більш ніж у 13 разів.
Колективний імунітет
Охоплення вакцинацією на рівні 95% населення країни дає можливість забезпечити повноцінний захист населення від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями, — це називається колективним імунітетом.
У разі зниження популяційного імунітету рівень захворюваності на інфекції, проти яких здійснюють вакцинацію, зростає.
ВООЗ застерігає, що якщо рівень охоплення населення країни щепленнями падає на кілька % це створює сприятливі умови для поширення інфекційних хвороб, що нижчий колективний імунітет, то вище шанс виникнення спалахів та епідемій.
З 1 січня 2026 року в Україні набули чинності зміни до національного Календаря
профілактичних щеплень. Вони передбачають розширення переліку обов’язкових щеплень, оновлення схем вакцинації, зміни віку та впровадження сучасних комбінованих вакцин.
Тепер Календар передбачає захист проти 11 інфекційних хвороб замість 10: до графіку щеплень введено вакцинацію проти вірусу папіломи людини (ВПЛ).
Вакцина проти туберкульозу (БЦЖ) тепер буде вводитися в пологовому стаціонарі не на 3-5 добу життя немовляти, а вже за 24 години після народження.
Гармонізовано схеми вакцинації проти гепатиту В, кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, HIB-інфекції та поліомієліту: тепер первинний курс щеплень проти всіх цих інфекцій буде проводитися за єдиною схемою 2-4-6-18 місяців.
Змінено графік вакцинації проти кору, епідпаротиту та краснухи: перша доза вакцини вводитиметься, як і раніше, в 12 місяців, а вік введення другої дози змінено на 4 роки.
Здійснено повний перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ): тепер для всіх доз проти поліомієліту буде вводитися вакцина ІПВ (раніше вона використовувалася лише для перших двох доз). Курс вакцинації проти поліомієліту складатиметься з 5-ти доз: ревакцинацію проти поліомієліту в 14 років відмінено.
